Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка”
Звіт до лабораторної роботи №4 з дисципліни: “Розподілені системи збору інформації та управління” на тему: «Мова інструкцій Techno IL. » Тема: Мова інструкцій Techno IL. Мета: Ознайомитися із синтаксисом мови Techno IL та навчитися створювати, тестувати та застосовувати програми мовою Techno IL в редакторі бази каналів системи Trace Mode. Теоретичні відомості Мова інструкцій (Техно IL) – це текстова мова Трейс Моуд для розробки програм, що реалізують функції обробки даних та управління. Мова Техно IL є розширенням мови IL міжнародного стандарту IEC 1131-3. IL-програми можуть викликатися двома способами: з FBD-програм; запуском паралельно з перерахунком бази каналів. IL-програма характеризується типом. Тип визначає спосіб виклику програми та обмеження, які накладаються на кількість і типи допустимих змінних та операторів. Тип може мати одне з двох значень: FB- програмування блока для Техно FBD; PRG – метапрограма. IL-програма має два імені – основне та додаткове. Кожне з імен може містити 7 довільних символів, крім пробілу. Основне ім’я застосовується для ідентифікації IL-програми. Додаткове ім’я є назвою FBD-блоку, якщо IL-програма має тип FB, і номером (від 0 до 15), якщо IL-програма має тип PRG. Щоб IL-програму можна було застосувати, вона має успішно пройти трансляцію. При виявленні помилок в ході трансляції буде виводитися відповідна інформація. IL-програма є послідовністю інструкцій. Кожна інструкція включає в себе опис дії та операнди. Максимальна кількість інструкцій однієї програми рівна 12000. Мова Техно IL оперує такими поняттями: змінні; константи; операнди; операції; функції; мітки; оператори; коментарі. Імена змінних мають таку структуру: перший символ визначає тип змінної, далі без пробілу записується її номер. Для різних типів визначені ідентифікатори: I – вхідні змінні; Q – вихідні змінні; E – статичні змінні; W – статичні глобальні змінні; F – динамічні змінні. Крім того, є ще дві системні змінні: result – акумулятор (X), у нього записується результат дії. CMP – ознака істинності. Вхідні змінні є вхідними аргументами IL-програми. У програмах типу FB вхідні змінні породжують входи блока, що створюється. Наприклад, якщо у програмі застосовується змінна I5 і вхідних змінних з більшими номерами у програмі немає, то блок матиме 6 функціональних входів. При цьому змінна I5 буде одержувати значення з останнього функціонального блока, а I0 – з першого. Кількість створюваних входів блока визначається найбільшим номером вхідної змінної. Навіть якщо у програмі не застосовувалися змінні з меншими номерами, то входи під них все одно створюються. У програмах типу PRG вхідні змінні можуть пов’язуватися з атрибутами каналів. Не пов’язані з каналами вхідні змінні можуть використовуватися як вільні для зберігання проміжних результатів. Максимальна кількість вхідних змінних у IL-програмі типу PRG – 256 (максимальний номер – 255). Вихідні змінні IL-програми є її вихідними аргументами. У програмах типу FB вихідні змінні породжують виходи блока. Механізм утворення виходів блока той самий, що й для входів блока у випадку вхідних змінних. В IL-програмах типу PRG вихідні змінні застосовуються для формування значень атрибутів каналів поточного вузла. Не пов’язані з каналами вихідні змінні можуть використовуватися як вільні. Максимальна кількість вихідних змінних у програмах типу PRG є 256. Присвоєння значень вхідних змінних атрибутам каналів чи виходам функціональних блоків здійснюється при завершенні виконання програми. Тому в процесі виконання програми їх можна змінювати необмежене число разів, використовуючи в якості допоміжних змінних. Статичні змінні використовуються при необхідності зберігати результати обчислень між двома викликами програми. В IL-програмі типу FB максимальна кількість статичних змінних рівна 4 (максимальний номер – 3), для програм типу PRG – 256. Статичні змінні є спільними для всіх метапрограм одного вузла....